Найдорожче

Серце матері, – то найбільше серце,

Руки матері, – то найніжніші руки,

Посмішка матері, – то найрадісніша посмішка,

Голос матері, – то найрідніший голос,

Слово матері, – то найщиріше слово,

Радість матері, – то найбільша радість,

Слово "мама", – то найдорожче слово,

А сльози матері, – то найпекучіші сльози.

І хто цього не звідав, той калікою на все життя остався.

А хто забув ті руки ласкаві, ті очі невсипущі, голос рідний, той мертвою колодою по світу ходить.

І горе тому, хто матері зрікся, будь це син чи дочка! У які шати вони не одягли б своє тіло, яку б посаду не займали у світі, сльози материнські випечуть на їх чолах ганебні тавра, які не змиють навіть своєю кров'ю.

Бо де сльоза матері впаде, – там ніщо не зросте, а ще як у серце попаде, – повік рану не загоїш.

То ж віддайте, діти, – малі і дорослі, – хоч частину свого тепла, своєї ласки, щирості і любові рідним матерям, що колись ви взяли у них!

А ваші діти зроблять це для вас.

І так з роду в рід,

З роду в рід.

Повік!