Микола Никанорович Магера народився 1 вересня 1922 року у селі Могилівка (нині у складі міста Дунаївців) на Хмельниччині у селянській родині. Він був другою дитиною у сім'ї, що налічувала дев'ять діток. У вісім років (1930 р.) пішов у перший клас до місцевої неповної середньої школи. Закінчивши сім класів, вступив до Бердичівського педагогічного технікуму, та батьки не мали матеріальної змоги вчити сина. Тому хлопчина повертається до школи в Могилівці і згодом закінчує її уже як Дунаєвецьку середню школу №4. Випускний вечір відбувся у неділю 22 червня 1941 року. Наступного дня Миколу покликали до армії, на фронт.
Микола Никанорович воював під Тернополем, на Карельському перешийку, на Сандомирському плацдармі. У 1945 році військова частина, в якій служив М. Магера, проходила з боями країни Європи. Був поранений і контужений, нагороджений медалями та двома орденами.
В 1989 р. вийшла в світ повість М. Магери «Кам'янецькими стежками», в якій оповідається про прибуття Тараса Шевченка до Кам'янця-Подільського. В повісті митець проявив себе як майстер пейзажу.
Після демобілізації вчився на українському відділі Київського університету імені Т. Г. Шевченка, який успішно закінчив у 1951 р. Відмовившись від призначення у видавництво Академії наук, де ще студентом працював коректором і літредактором, їде на рідне Поділля на вчительську роботу. У 1951-1956 роках працює вчителем української мови і літератури Віньковецької середньої школи, потім – вчителем і директором Віньковецької середньої школи робітничої молоді. У 1956 році Миколу Никаноровича переводять методистом української мови у Хмельницький обласний інститут удосконалення учителів. Згодом він працює інспектором шкіл Хмельницького обласного відділу освіти, звідки у 1967 році переходить викладати у Хмельницьке педагогічне училище.
Педагогічній роботі Микола Никанорович віддав понад тридцять років. Він був співавтором програм з української мови і методики викладання української мови та державних екзаменів з цих предметів, за якими багато літ працювали педагогічні училища України. Міністерство освіти неодноразово нагороджувало М. Н. Магеру. Був нагороджений нагрудною медаллю А. С. Макаренка.
У 1983 році його прийняли у Спілку письменників України, і він повністю віддається творчості.
М. Н. Магера як громадський діяч 27 років очолював секцію літератури і мистецтва обласного товариства «Знання». Він же стояв біля колиски обласної організації товариства «Просвіта», багато років очолював секцію викладачів-словесників середніх спеціальних закладів Хмельниччини. У співавторстві з Оленою Блик створив «Програму з української мови та методики викладання української мови» для педучилищ України (1980).
Лауреат обласної премії імені Т. Г. Шевченка та міської – імені Богдана Хмельницького, премії ім. Мелетія Смотрицького. Мав урядові нагороди, був обраний почесним громадянином міста Дунаївців.
Коментарі
Дописати коментар